Переклад з російської на українську мову:
(з дозволу автора вірша)
Серце в грудях мами —
Сіточка зі шрамів…
Кожний плач дитини —
Крихітний рубець…
Зранені колінця,
Кров тече з мізинця —
Без таких відміток
В мам нема сердець…
Кашель і ангіна,
Жар в дочки і в сина,
Крапочки вітрянки:
Знов не спить вона…
Кабінет зубного,
Страх і слізки знову
Тримає у серці
Мама все сповна…
І образи перші,
Навіть щонайменші…
Тільки серце мами
Відчуває біль…
З кожним новим шрамом
Жар у серці мами:
«Ти не бійсь, маленький,
Тихо все довкіль».
«Сонечка» зростають,
Сваряться, хворіють…
Пізнають дорослість,
Віражі життя…
Як раніше, мами
Всі збирають шрами
І відбитки болю…
Гострі відчуття…
Цей зв'язок, як диво,
Держиться чутливо,
Половину болю
Мама забере…
Якщо зможе — більше,
І подовше ліпше
Сил її хватило…
Знати б наперед…
Якщо треба буде,
Мама приголубить,
Скаже слово-злото…
Знає, як болить.
Серденько у мами —
Сіточка зі шрамів…
Та без цих ось шрамів
Серденько мовчить…
28. 05. 2019 рік
На світлині Юля Куропата зі своїм довгоочікуваним синочком Давидиком
***********************
Оригінал
Автор: Ольга Гражданцева
http://www.stihi.ru/2013/04/10/8979
| 
та
у Вас 
0
