Адам Асник, Айстри.
Адам Асник, Айстри.
знову в'януть усі зела,
тільки срібні айстри квітнуть,
задивились в холод неба,
в глибину блакитну.
яка сумна тепер осінь,
ой, смутніша, ніж в інші лі`та,
хоч так само жовкло листя,
в'януть квіти.
і так само місяць ніччю
сіє ясність, смуток, тишу,
і так само дерев верхівки
вітер колише.
але, зараз, бракне серцю
злетів і сп'янінь, не досить,
що чарівно оживляли
смутну осінь.
раніш мала ніч осіння
звук розкоші, що в пісні чула,
бо ангельська чиста постать
коло мене була.
і згадую іще зараз
блідне обличчя алябастри,
чорне волосся, а в волоссі
срібні айстри.
іще бачу темні очі,
ласку в погладі привітнім,
бачу усе у місячнім, чистім
світлі.
1879
переклад Івана Петришина з польської мови
https://literatura.wywrota.pl/wiersz-klasyka/36631-adam-asnyk-astry.html
Додав: ivanpetryshyn (02.10.2022)
| Автор: © Іван Петришин
Розміщено на сторінці : Вірші в перекладі
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1426 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
укран : Хай так і буде!
"..переможний прийде день".
укран : дякую за рекламу))
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА