Латинські та один грецький двовірші — I

 

Урбано Аппендіні (1777 ‒ 1834), священник-піяр, педаґоґ і поет, родом із П'ємонта, але майже все доросле життя провів у Далмації. Збірка "De educatione religiosa, physica, intellectuali, et sociali disticha" ("Двовірші про реліґійну, фізичну, інтелектуальну та суспільну освіту"; Задар, 1834).

II.
Речень вишніх суть збагнути смертні не можуть;
     Бог лише те, що колись станеться, бачить Один.

Cursūs fātōrum nescit mēns ūlla virōrum,
     Sōlius est proprium scīre futūra Deī.
 

"Pamphilus de amore" ("Памфіл про любов"), славетна середньовічна (XII ст.) т.зв. елеґійна комедія (від її назви походить слово "памфлет"), рядки 499-500 (репліка старої зводниці).

III.
a.
Все переносить вік та односить за течією.
      В кожної речі є час; час, проте, містить усе.

Omnia fert aetās sēcum, aufert omnia sēcum.
      Omnia tempus habent, omnia tempus habet.

Джон Овен (латинізації прізвища — "Audoenus" чи "Ovenus"; бл. 1564 ‒ 1622 або 1628), валлійський поет-епіґраматист. Третя книга епіґрам (Лондон, 1606), 131-й номер. Початок першого вірша взято з "Буколік" Верґілія (IX.51), а другого — з книги Еклезіяста (III.1) у версії Вульґати.

b.
Все переносить вік та пріч усе має поне́сти.
      Те, що до серця було, далі люти́ть багатьох.

Omnia fert aetās sēcum, auferet omnia sēcum.
      Quae placuēre prius, displicuisse solent.

Джузеппе Ґатті (межа XVII-XVIII ст.ст.), флорентієць. Збірка "Sales poetici, proverbiales, et jocosi..." ("Дотепи поетичні, приказкові та жартівливі..."; Відень, 1703).

IV.
a.
Вік односить усе; далечінь часу може міняти
     Назви речей та зміст, о́брази їхні та суть.

Αἰὼν πάντα φέρει· δολιχὸς χρόνος οἶδεν ἀμείβειν
     οὔνομα καὶ μορφὴν καὶ φύσιν ἠδὲ τύχην.
 

Епіґрама з "Палатинської антолоґії" (IX.51; гадаю, збіг нумерації з "Буколіками" не випадковий), приписувана Платону.

b.
Все переносить вік; властивості, о́брази, назви,
      Долі у світі мінять — звичай у часу такий.

Omnia fert aetās: nātūram, nōmina, fōrmam
      Fortūnamque solet vertere longa diēs.

Переклад попередньої епіґрами, зроблений нідерландським гуманістом Гуґо Ґроцієм (1583 ‒ 1645).

V.
a.
Так, як іде, йти залиш, бо ж мусить так, як іде, йти.
     Так, як іде, вже ішло, ще йтиме й інакше не піде.

Sīcut it, īre sinās: quia sīc vult, sīcut it, īre:
     Sīcut enim nunc it: sīc semper it, īvit et ībit.
 

Крістоф Шелленберґ (? ‒ 1576), саксонський педаґоґ і поет, згідно з передмовою його учня, колеґи та друга Мартіна Гайнеке (латинізована форма прізвища — "Hayneccius"; 1544 ‒ 1611) до німецького автоперекладу "Hans Pfriem oder Meister Kecks" своєї ученої комедії "Hansoframea sive Momoscopus" ("Ганс Шило або Глумогляд").

b.
Так, як іде, йти залиш: так Бог предрік Усесильний.
     Так, як іде, вже ішло, ще йтиме й інакше не піде.

Sīcut it, īre sinās: Sīc vult Deus optimus īre:
     Sīcut enim nunc it, sīc semper it, īvit, et ībit.

Альберт Йозеф Конлін (псевдонім — "Loncin von Gominn"; 1669 ‒ 1753), швабський священник і духовний літератор. П'ята частина його opus magnum "Narren-Welt" ("Світ дурнів", скорочена назва; Авґсбурґ, 1709).