Щаслива Англія! Досить мені,
Щоб зелень лиш її я зрів,
І свист не чув чужих вітрів,
Де лісу верх зрина в любові дні:
Ta, часом, все ж, я чую сум терпкий
За небом італійським, й стогне біль мій,
Посидіти б на троні Альп там вільно,
Й напів-забути, слово-світ пустий.
Щаслива Англія, y доньок її- врода;
Достатня їхня люб'язність проста,
Не треба рук біліших, які люблять:
Так, часто я горю, коли бачу уста
Красунь iз зором й співом, що голублять,
Й пливу із ними разом в літніх водах.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас