Нд, 15.06.2025, 16:54
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші в перекладі
 

Петро Мур'янка " В Велику П’ятницю"

Петро Мур'янка " В Велику П’ятницю"

Так мені часом вбачається, Христе,
Що не там десь за морем шумливим,
А, лише, тут, в нас мав Ти дорогу тернисту,
І, що Ти нашою проходив нивою,
Перебирав пальцями по арфі коло`сів,
Що зойк людський несуть одноголо`сом.

Що тут, у якійсь з наших хиж, Господи,
Де вигнанцями сходжені пороги,
Була Вечеря, коли браттям подав
Хліб Свій завітний, посеред тривоги,-
Щоб ворог не знав, щоб не відпив,
Де Крові Своєї Ти в Чашу налив .

І, видається мені- ті сосни наші,
Оті берези, розшумлені в полі,
То був, Владико, Твій Сад гетсиманський,
Де душею терпів, де за нас молився,
Тієї ж ночі на шовкові трави
Не роса впала, а піт Твій кривавий.

Здається, що тут Тебе піймали,
В окови взяли, били без пощади...
Бо так мені, Христе, знайомі ті рани
І синці Твої, і катів громади,
І свист ременів, що як ножем ріжуть,
Що то не було за морем, а ближче.

І знаю, що в нас, на межі, при путі,
Край зарослої правдивої могили
Оті терниська мусили рости,
Які так боляче Твою голову ранили...
Бо жодні інші терни так не ранять,
Як оті наші свого виховання.

Знаю, Господи, що тут десь близько,
Під хрестом падав Ти на наше стернисько,
І Кров’ю Своєю Ти землю окровавив,
І образ муки на ній зоставив...
І дивлюсь ураз на земельку чорну,
І вбачається мені Спас Нерукотворний.

І побачу у сніжнім заметі, здалека,
З лицем змученим, з рядном на плечі,
Похиленого до землі чоловіка,
Якого великий хрест смертельно гне...
І знаю, що це- Кіренейчик, Христе...
А решта імла закриває, біла й сніжиста.

І знаю, і чую, що є тут Голгофа,
Тут Ти був, Господи, до хреста прибитий!
Бо ніде так не сумують,
І так смерті  не можна узріти,
Й того жалю ніде не побачиш,
Якою сповнена рідна наша мати.

І, здається мені, що звучать тут слова:
"Ілі, ілі, ліма, савахфані!"
Що тут з рамен повисла Твоя голова,
І, що умер тут і в пекло її заніс,
Надію велику, яку чекають щоднини,
Холодний камінь, як серце людини.


(переклад на лемківську з польського перекладy)
з лемківської переклав Іван Петришин 

 

Додав: ivanpetryshyn (30.05.2025) | Автор: © Ivan Petryshyn
 
Розміщено на сторінці: Вірші в перекладі, Петришин Іван

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 151 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz