Тут під небом чужим ніби гість я незваний. Клином в небі летять в рідний край журавлі Серце рветься з грудей за ключем-караваном І підранком душа проводжає птахів...
Білий клин промайне над скорботи Хрестами Над згвалтованим краєм полів і церков. На зворотнім шляху журавлина та зграя До гніздів'їв своїх всеж повернеться знов.
Дощ осіннній й туман, і негода, і сльота. Вид похмурий людей, і сумний вид землі ... Серце плаче, його роз'їдає гіркота. Не кружіть наді мною брати-журавлі...
Ні, чудес не бува - журавлем я не стану Та й гніздо родове зникло в адськім вогні... Чи колись повернусь достеменно не знаю, Чи під небом чужим, залишусь назавжди.
... ... Так хуткіше летіть у мою Україну, Журавлі, й передайте від мене привіт.
Мій прощальний привіт в рідний край передайте Україні-землі, Батьківщині моїй.
Болюча тема... Справа в тому, що я син двох Батьківщин, і вони обидві - рідні. Так бува, в когось і одної немає, а мені потрафило мати дві.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
