П'ять було, і шість минуло...

П'ять було, і шість минуло, та настало сім,
жаль мене взяв, дав я волю трьом сльозам гірким,
про життя і про недолю та про давній спів,
скоро восьму годинник пробив.

Переглянув я новини і почув плітки
про футбол і про теракти, про нудні книжки,
про азійські веремії, неврожай, прорив,
і дев'яту годинник пробив.

А сусідка вішать має чисте барахло,
порошок новий купила, щоб біліш було;
і з піснями про чужину та про бідноту
винаймаю свій лофт у порту.

Але в пластикових квітів запаху нема,
мав єдиного я друга і любов, дарма...
Дощ іде, і хтось крокує, я не роздививсь;
а годинник уже зупинивсь.


Ориґінал:

Ήταν πέντε ήταν έξι κι έγινε εφτά
το παράπονο με πήρε κι έκλαψα πικρά
έκλαψα για τη ζωή μου και για το γραφτό
το ρολόι μου δείχνει οχτώ

Διάβασα τα γεγονότα και την κοσμική
για ποδόσφαιρο για φόνους και πολιτική
στην Ασία φασαρίες πείνα κι ερημιά
το ρολόι μου δείχνει εννιά

Μια γειτόνισσα απλώνει ρούχα καθαρά
πλένει με μια νέα σκόνη κι είναι αστραφτερά
με τραγούδια για τη φτώχεια και την ξενιτιά
ρετιρέ παίρνω στην Κηφισιά

Τα λουλούδια δε μυρίζουν είναι πλαστικά
ένα φίλο και μια αγάπη είχα μια φορά
τώρα βρέχει κάποιος τρέχει δεν μπορώ να δω
το ρολόι σταμάτησε εδώ