Пн, 16.06.2025, 01:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші для дітей
 

Польові лічилочки

У полі, вітерець гуляє,
Злаків нищечком питає:
- Знов сьогодні на межі,
Ви пекли хліби й коржі?

¬ Ні!
У лічилочки ми грали,
За себе розповідали.
Квіточки, наші сусіди,
Польовички танцювали.
Приєднався до них мак,
У червоних шароварах,
Витанцьовував гопак.

Дудник також не барився
З будяком в польку пустився.
А ромашка з буркуном,
Краков’яком кружалом.
Тонконіг теж не дрімав,
Пижмо під руки узяв.
До волошок напрямки
Вальсували два хвальки.

А мишачий горошок
Заплутував сліди.
Щоб гикавці біленькій
Люцерну не знайти.

У нас, ведучим, був овес,
Знаменитий геркулес.
Вихваляв свої хлібці
І солодкі пластівці.
Та забувся нагадати,
Що зерно треба зібрати
І відвести до млина
Намолоти борошна.
А тоді вже й хлібці,
Коржі, каша й пластівці.

- Раз, два, три,
Іде ячмінь повідати.
- Це про мене мова йде,
Де посієш, там росте.
Не боюся,
Ні морозу, ні жари
Ні, найвищої гори.
Люблять хлібчики ячмінні
Ведмежата - білі-білі.
А коржики смачні з маком
Хом’яки з тібетським яком.

- Раз, два, три.
- Дайте слово проректи.
Хоч не злакова рослина
Усе ж таки я вам родина.
З мене каша й паляниця
Недарма ж “грецька пшениця”.
Запрошую всіх ладком
Смакувати мед медком.
З ромашковим чаєм
З пухким короваєм.

Вітерець:
Я забувся вам сказати,
Рис, велів вам передати.
У лічилки також грає
За рідню не забуває.
Горщик плову вам послав
Сонця й дощику бажав.
Рости з вами він не може
Без води рису не гоже.

Овес:
Що за чудо злак зростає
За пшеницею й рисом
Третє місце посідає.
Раз, два, три,
Кукурудзо, балакати нумо йди.
- Дзвінко пісенька лунає
Перепелок наш співає:
“Піті-пліть, піті-пліть
Качани молочно стиглі
Наваріть, наваріть”.
Перепілочка в от віт:
“Ррю-ррю, ррю-ррю
Уже варю, уже варю.
Мамалига-каша
Ой смачна, ой смачна.
А млинці?
З борошна, з борошна.
Палички й пластівці,
Пластівці,
Крохмаль, олія,
Ще й хлібці, ще й хлібці”.
Перепілки проспівали
Тай за мене розказали.

- Раз, два, три, чотири
Просо, ідеш ти за ними.
- Із пшона смачний куліш
На пташиному базарі
У горобчика не купиш
Ні за гривень ні за гріш.

- Раз, два, три
Розповідати жито будеш ти.
- Чорний житній хліб
Зранку жайворонок спік.
Купив глечик молока
Наминає – смакота.

- Раз і два
Ти пшениця ланкова
Мовиш ти, а тоді я
Ось лічилочка й уся.

- Усі ворони карка-рони,
Узимку лежма на печі
Залюбки їдять пшеничні
З медом білі калачі.

Овес:
З поза ранку граки
Варять кашу із крупи.

Пшеничну, вівсяну,
Перлову, пшоняну.
Корисну й вітамінну,
А до неї каву ячмінну.
Усіх сусідів закликають
На межі їх пригощають.

Вітерець:
За себе розповіли,
Квіточки танок вели,
Птахи кашу варили,
А кого ж ви загубили?

Злаки:
Ну, звичайно, ж звірят,
Малих рижих мишенят.
Хом’ячка польового.
Крота чорного сліпого.
Вони в нірках проживають
У короби зерно збирають.
А зимою збирачі
Гризуть також калачі.

Додав: Aliks (02.11.2012) | Автор: © Трофімова Олена Василівна
 
Розміщено на сторінці: Вірші для дітей

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1947 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz