У полі, вітерець гуляє, Злаків нищечком питає: - Знов сьогодні на межі, Ви пекли хліби й коржі?
¬ Ні! У лічилочки ми грали, За себе розповідали. Квіточки, наші сусіди, Польовички танцювали. Приєднався до них мак, У червоних шароварах, Витанцьовував гопак.
Дудник також не барився З будяком в польку пустився. А ромашка з буркуном, Краков’яком кружалом. Тонконіг теж не дрімав, Пижмо під руки узяв. До волошок напрямки Вальсували два хвальки.
А мишачий горошок Заплутував сліди. Щоб гикавці біленькій Люцерну не знайти.
У нас, ведучим, був овес, Знаменитий геркулес. Вихваляв свої хлібці І солодкі пластівці. Та забувся нагадати, Що зерно треба зібрати І відвести до млина Намолоти борошна. А тоді вже й хлібці, Коржі, каша й пластівці.
- Раз, два, три, Іде ячмінь повідати. - Це про мене мова йде, Де посієш, там росте. Не боюся, Ні морозу, ні жари Ні, найвищої гори. Люблять хлібчики ячмінні Ведмежата - білі-білі. А коржики смачні з маком Хом’яки з тібетським яком.
- Раз, два, три. - Дайте слово проректи. Хоч не злакова рослина Усе ж таки я вам родина. З мене каша й паляниця Недарма ж “грецька пшениця”. Запрошую всіх ладком Смакувати мед медком. З ромашковим чаєм З пухким короваєм.
Вітерець: Я забувся вам сказати, Рис, велів вам передати. У лічилки також грає За рідню не забуває. Горщик плову вам послав Сонця й дощику бажав. Рости з вами він не може Без води рису не гоже.
Овес: Що за чудо злак зростає За пшеницею й рисом Третє місце посідає. Раз, два, три, Кукурудзо, балакати нумо йди. - Дзвінко пісенька лунає Перепелок наш співає: “Піті-пліть, піті-пліть Качани молочно стиглі Наваріть, наваріть”. Перепілочка в от віт: “Ррю-ррю, ррю-ррю Уже варю, уже варю. Мамалига-каша Ой смачна, ой смачна. А млинці? З борошна, з борошна. Палички й пластівці, Пластівці, Крохмаль, олія, Ще й хлібці, ще й хлібці”. Перепілки проспівали Тай за мене розказали.
- Раз, два, три, чотири Просо, ідеш ти за ними. - Із пшона смачний куліш На пташиному базарі У горобчика не купиш Ні за гривень ні за гріш.
- Раз, два, три Розповідати жито будеш ти. - Чорний житній хліб Зранку жайворонок спік. Купив глечик молока Наминає – смакота.
- Раз і два Ти пшениця ланкова Мовиш ти, а тоді я Ось лічилочка й уся.
- Усі ворони карка-рони, Узимку лежма на печі Залюбки їдять пшеничні З медом білі калачі.
Овес: З поза ранку граки Варять кашу із крупи.
Пшеничну, вівсяну, Перлову, пшоняну. Корисну й вітамінну, А до неї каву ячмінну. Усіх сусідів закликають На межі їх пригощають.
Вітерець: За себе розповіли, Квіточки танок вели, Птахи кашу варили, А кого ж ви загубили?
Злаки: Ну, звичайно, ж звірят, Малих рижих мишенят. Хом’ячка польового. Крота чорного сліпого. Вони в нірках проживають У короби зерно збирають. А зимою збирачі Гризуть також калачі.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1822 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас