Їхав фірман пу дорозі
І віс патики.
було то кулу лісу,
і блисько ріки.
Пирит ним ішов си жит
І ніс кошики в руках.
Фірман закричав
"Вступися!"
жит навіть ни пудивився
i з дyроги ни зійшов.
Дальши йшов.
Фірман си прyїхав боком,
А жит впав,
то, шу так ся стани,
фірман знав.
I всі яйця ся рузбили,
І жит весь був в яйцях,
і дурога пужувтіла...
а жит крикнув туді сьміло,
шу піди ду суду,
Тyді фірману зле буди,
І сміятися ни буди.
Прийшов позов фірманови,
Шуби йшов на суд.
Запитався фірман хлопа,
Шо юму рубити?
Той сказав, шуби мувчав
І ніц ни казав,
шу то вийди на добри,
той хлоп добри знав.
прийшов фірман ду суду,
а там- жиди, хлупи`, люди.
став судя ся питати,
чи фірман міх русказати,
чо ни дав дуроги жиду.
хлоп ся скривив,
як на убриду,
али ніц ни сказав.
судя ся туді спитав,
чи той хлоп глухий-німий,
і чи жит то знав.
жит сказав, шу то- ниправда,
шу як фірман кричав "вступися!",
то аш чули на силі,
на трафунок ся збігали
старі і малі.
судя пусудив ту чесно:
заплатиш, гершту,
за сут,
бу фірман ни винний,
бу кричав ти сильно,
і, як йдеш пу дурозі,
маїш бути пильним.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас