До дня армії.

Дякую пане Петро за коментар.
Спасибі і пані Ірині за увагу та слова.
Не можна в 21 століття примусити воювати! Було сотні способів уникнути служби, навіть примусово мобілізованим (виіхати з місця прописки, відмовитись від повістки, придумати хвороби, напитись по дорозі до навчальноі частини, зрештою офіцери нас розпитували чи згідні ми служити і чи хочемо іхати в зону АТО - незгідних відправояли назад, або залишали служити в бещпечних умовах інструкторами навчальних частин!).
Зрештою потрапляють сюди ті хто хоче. І все ж таки знаходяться і тут розчаровані "романтикою" арміі, Так вони теж знаходять купу виходів звідси (роздирають до крові екземи, пють, хуліганять, косять на дурника, переводяться у спокійніші умови тощо). Залишаються тільки сильніші і я горжусь тим, що знаю справжніх військових захисників в лице!
Чому ж ті що залишились не втікають додому? За шо вони воюють? За цю продажну, олігархічну владу? За зрадливих командирів, що цілі бригади підставляли під розстріл? Ні Вони воюють За свою сімю, свою землю За ВАС!
Так дехто зовсім не стріляє (перемиря), але знаходитись намежі розмежування, дивитись і плювати в очі смерті - це вже дещо та й значить.
Розумію банальні слова, якими ще "совєти" пудрили голови всім набридли, та все ж нічого кращого не придумав.
Ще раз вітаю всіх військових і самого себе зі святом!