В вікно вже стука прохолода,
Не промовчить моя свобода,
Відчинить двері, сумку в руки:
- Агов, красуню, що то буде? -
-А що, - мене вона питає, -
Ти не зібралася, згорає
Останній спалах, осінь кличе,
Чекаєш, як уже замжичить
В душі льодовими краплинами,
Як згіркне доля вся полИнами.
Як кетяг із калини стане,
Неначе гілля чорне в ставі,
Як Україну вкриє морок?
Запам`ятай, життя надії
Не смієм загубити в мріях.
12.09.2012
| 
у Вас 
0
