Знай дитино, Україна, Це не лишень Київ. Це й Карпати. Де спить святість І родить надію... Там Говерла, Що не вмерла. - Це теж Україна. Земля наша. Чи є кращі Ще десь полонини?
Ні, немає. Тут співає Соловейко літом... Його голос Бога молить О добро для світа. Тут смереки. Тут лелеки Весною злітають. Тобі жити І любити Красу свого краю. 25.11.2012р.
Приєднуюсь до рядків, яких добре зрозумів і хоч в чужині живу все що рідне я люблю. Родивсь на схилах Карпат, з яких вигнав мене "брат". Землю рідну мені взяв... Я все ж таки не пропав. В чужині дожив років. Тут породив я синів.В землю, що там над Сяном влітаю думками, сном...
Люди, що жили в Карпатах, завжди будуть там вертати. Там приснула їхня святість. Їм КАРПАТИ це мов МАТИ. З повагою Василь Шляхтич
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
