Тема вірша завжди актуальна, але зміст мені чомусь не до душі.
"Так давайте візьмемо зброю в руки І покажемо, що ми козацькі онуки!"
Сьогодні зі зброєю в руках нічого не досягнеш. А йти брат на брата... Це було вже років так 87 назад. І чого досягли? Тільки й того, що вже 16 років Незалежності, а ми ще й досі разплачуємось. "А ми забули велику славу України І не прожили для неї, навіть, днини."
Якщо чесно казати, то слави України у нас і не було.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
