Пн, 16.06.2025, 06:01
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

СЛОБОЖАНСЬКИЙ КРАЙ

Увесь на пагорбах – що місто, то фортеця.
Чуже не візьмем – наше не замай!
Людськая пам’ять, мов стежина, в’ється
Крізь любий серцю Слобожанський край.

Летять, мов блискавки, у бій полки козацькі,
Риплять вози засмаглих чумаків.
У диких землях стали вої хвацькі
На захист від навал степовиків.

До цих земель розпочалось тяжіння:
Нащо ксьондзи, навіщо злий султан?
За них життя гіркіше від полину –
До слобожан – там наш, козацький стан.

Йшли звідусіль із заходу, із півдня
І приставали до козацьких лав –
Позаду залишалися всі злидні –
Край Слобожанський радо всіх приймав.

Одружувались, землю обробляли,
Споруджували села і міста –
Над ними храми божі поставали –
Блискучо – білі – в золотих хрестах.

Неслись у безкрай дзвони колокольні
І осягали вже не дикий край:
Тучні стада, комори хлібом повні…
- Чуже не візьмем – наше не замай!

Минає час, та пам’яять не минає –
І Харків, і Мерефа, і Зміїв
Свох захисників не забувають
Із слобожанських доблесних полків.

Моя мала та рідна Батьківщино!
Не треба неба, як земний є рай –
Блискучий перл в намисті України,
Єдиний в серці Слобожанський край!

Йшов днями пішки, мчав в авто по трасах,
Блукав в човні у притоках Дінця –
Край Слобожанський! Велетень і красень!
Хай путь твоя не знатиме кінця!

Мандруйте в світі, в космосі мандруйте,
Та тільки пам’ять серця бережіть,
Упам’яті в нащадків закарбуйте,
Нехай не пригасає не на мить!

Риплять вози, у небі шлях Чумацькій –
Чуже не візьмем – наше не замай!
Міста – фортеці – в них полки козацькі
Обороняють Слобожанський край.

1986

Додав: вершник (01.05.2012) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2605 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Davudenko • 14:07, 01.05.2012 [Лінк на твір]
пане Юрію мав честь жити на слобожанському краю СПАСИБІ ВАМ hands 55555
avatar
2 Pylyp • 19:59, 01.05.2012 [Лінк на твір]
Чудовий вірш де з'єдналось минуле, сьогодення і прийдешнє!
Та старі болячки - наголоси, які міняють смисл:
ТУчні - вгодовані, ТучнИй - це короткочасний дощ з грозою,
прИтоках - має бути притОках.
А що є "дзвони колокольні"?
Ось такі дрібязки залишають осад неприємний. Те ж саме у віршах "Падолист", "Спорідненість".
Бажаю успіхів!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz