Гріх засіяний братом Росте по нині. Не в’яне. Він на життєвих полях. ... Нам його християнин, Який бажав бути паном На НАШИХ рідних землях Приніс, мов хліб на сніданок У Наші рідні Карпати.
Він там живий по нині. Нагадують його сльози мами... Нагадують церкви у руїні... Могили, зарослі хащами... Спогади діда і тата. Розсіяні братом вогні. Спалена батькова хата І люди сумні в чужині.
Гріх той буде повертати До тих, яким вкрадено ранок І вписано гордість і жах. В очах їх світлиною страх. Любов до рідного в шані По стільки тривожних роках. Любов’ю до рідного п’яні Завжди там так будуть вертати. 20.05.2012р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
