В нас небо своє І люди щасливі Знай , будуть колись. А нині як є? Де ця справедливість? Синочку, молись. Гріхом серце б’є. Сарана на ниві. Синочку дивись - Погане іде. Манить своїм дивом... Благаю, молись! Все це промине, Як приспів у співі. Як погана вість... Відкине своє Той, який жив з гнівом. Знай, він нам не гість. Хто любить своє - Любов’ю щасливий. Пише життя лист. Він знає, як є. Бо волосся сиве Це життєвий зміст. 01.07.2012р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
