Давно це було на Поділлі, В селі, над Бугом, в глушині, Буяло і цвіло в довкіллі і третій місяць був війні. Одного дня,ще на світанні німці приїхали в село, усіх зібрали на майдані, питання до людей було: "Хто старшийм буде добровільно, тому і влада і печать." Та марно німець слухав пильно, люди налякані й мовчать. Тоді фашист за руку ловить, ще юнака. що мимо йде. І пригрозив, якщо відмовить, сімя розстріляна буде. І стало шумно серед люду: "погоджуйся"- народ гуде. А то пришлють якусь паскуду, нам непереливки буде. Що залишалось юнакові, Прийняв і землю і село. І люди вдячні землякові, три роки все гаразд було. Ходили люди на роботу, і староста крутивсь як міг, Не всі зважали на турботу, та вистріл тут не прогримів. От і прийшов сорок четвертий, німці на захід вже втекли. З ОВ прийшов майор упертий і старосту до суду повезли. Тим часом в хаті що навпроти, десь через рік, мабуть буде, Жінка одна була не проти, щоб з нею жив вояк НКВД. Вояка той жадав поваги, не воювавших брав він в оборот, зато на свято Перемоги, мундир тріщав від нагород. І чин носив він офіцера, в війну очолював загорзагін. Та згодом виплила афера: бо й інвалідом рахувався він. Його колега раз по пянці, про службу їхню розмовляв. Скільки тікавших новобранців, із кулеметів розстріляв. І все забулось, та не так, коли прйшла репресій ера. в село вернувсь вже не юнак, і враз змінилась атмосфера. Воїн-сусід знущавсь щоразу, якщо десь поряд проходив, і не впустив одного разу, щоб не вкусив чи нагрубив. І так тягнулось кілька років, пригнічений був чоловік. Хвороба й кольки з усіх боків, на цьому й кінчивсь його вік. Ось така доля двох сусідів, штовха на роздуми вона. Один живий, що з інвалідів, а другий получив сповна. То ж хто зашкодив більше Батьківщинi? жто в окупацію нарjдом управляв? і зрадником залишився донині, чи той що сотні розстріляв? І все ж життя сміливих любить, тому й питання постає: Герой не той хто людей губить, а той хто жити їм дає. На те й існує провославя: хто помилявся-Бог простить. А ще інує й це прислівя: "Не все то злато що блищить".
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2183 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
