Наші люди здавен давна на етнічних землях славних церкви ставили і в них щиро молились... аж до років сорок сьомих коли то з церков і домів на про падіння в незнане вишмарили...
хоч ми жили на чужинах в серцях жила Україна та велика й та маленька з Карпат рідних до якої ми вертали і про яку ми співали бо ми в піснях ніколи не були бідні.
й хоч би як були далеко ми думками як лелеки повертаємо до себе в наші гори де бігали по болоні пасли гуси вівці коні і втішалися усім що дав нам Творець...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1920 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
