Ср, 18.06.2025, 13:03
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [715]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

Мовчазна балада

Думками Улючем іду.
З лівої Сян, з правої гори...
Свій зір кладу на Дівину
І чую, що вона говорить.

Далі Дубник. Прямую там.
Вужем в гору в’ється стежина.
Там жде мене церковний храм...
Мовчазні співи з нього линуть...

Стаю над гробами дідів.
В церкві мовчазна панахида...
Співає хор, якого спів
Тихо несеться по Бескидах.

Заупокійні молитви
В думках співає отець Орест,
Про якого колись батьки,
А нині лишень хрест говорить...
13.12.2014р.
Дівина і Дубник, це гори, які стережуть Улюча.
Отець Орест, це священик Орест Солтикевич – останній парох Улюча.

Додав: Szlachtycz (13.12.2014) | Автор: © Василь Шляхтич
 
Розміщено на сторінці: Шляхтич Василь, Вірші про рідний край

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1449 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
0
1 suziria • 14:02, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Ностальгічно! І де б ми не були, нас тягне до батьківської землі!
avatar
0
2 Szlachtycz • 14:08, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Дуже дякую Вам за зрозуміння. Все це в наших генах. Якщо ми тужимо до рідного, то ми, як НАРОД, ніколи НЕ ПРОПАДЕМО.
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
3 Таля • 14:22, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Пережите, завжди залишиться в душі! гарно!  respect
avatar
0
4 Szlachtycz • 14:27, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Дякую за зрозуміння. Як любиш РІДНЕ, то до нього завжди віднаходиш дорогу...
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
5 karas • 19:51, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Люди що побували в сьогоднішній Лемківщині - кажуть що сумно там і безлюдно . Цей щем я відчуваю у вашій поезії , ностальгію за вкраденими роками і замученими і вигнанцями з рідної землі . Навіщо було відбирати ... Але за те там кажуть така природа ... Ходив би і ходив . Я хіба раз був в Ждині , це КРАСА ! up
avatar
0
6 Szlachtycz • 20:14, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Лемківщина і Надсяння... А яка там роса рання... Там весною, чи теж літом бути, бачити і жити... Жайворонки, соловії там виспівують надію... Нема батька. Нема діда. Лиш сум ходить по Бескидах і говорить до туристів, що це злочин комуністів. Скажу НІ! Це христіяни написали шлях поганий для братів, тобто - русинів , щоб далі від України... Вигнали людей а нині бурян в НАШІЙ Лемківщині і над Сяном, над Папрадом... Ось про це моя балада.
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
7 natalka7474 • 20:44, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Часто  бувала  на Лемківшині проїздом до Європи. Гарні місця, хто раз пробував, не забуде ніколи. Гарний вірш, пане Василю, хоч і сповнений суму. respect
avatar
0
8 Szlachtycz • 21:05, 13.12.2014 [Лінк на твір]
Дуже вдячний Вам за слово, Пані Наталко. Такою є НАША ЗЕМЛЯ. На жаль, в чужих руках...
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
9 leskiv • 12:21, 14.12.2014 [Лінк на твір]
up respect
avatar
0
10 Szlachtycz • 14:51, 14.12.2014 [Лінк на твір]
Дуже мені мило, що читали і відгукнулись. Дякую.
З повагою   Василь Шляхтич з Польщя


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...

virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.

virchi:
Ваш вірш – потужний монолог жіночої сили. Текст побудований на контрастах, які відображають багатогранність жіночої природи. Це не суперечності,

virchi: Вірш звучить як любовне послання і водночас як життєва філософія – про мужність жити повно і відкрито саме зараз.  :yes:


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz