Ходжу думок вулицями
Ходжу думок вулицЯми З десь у серці джіпіесом Щоб трафити на слід мами Яка в собі мене несла Носячи мене в утробі Коли брат палив наш Улюч І хоч мама моя в гробі Бачу сльози і плач чую Зупиняюсь на хвилину Зроблю знак хреста рукою Сумні думки серцем линуть Мовчки іду під горою На якій церковця стара Стоїть і діток чекає З яких більшість - яничари У них святості немає Псевдо брат спалив все наше А людей в чужину кинув Чужу правду з брехні чаші Наливали в ум дитини Так труїли наших дітей Без історії і мови Так росли нам сателіти Не на зерні а полові... 02.02.2015р. Улюч - село, в якому я народився...
Додав: Szlachtycz (02.02.2015)
| Автор: © Василь Шляхтич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА