В Карпатах певно вже зима. А в нас нема. Тут в нас небо осіннє. Хоч вітри не несуть тепла, Сніг не співа. Життя пливе родинне.
Тут нас з’їдає чужина. Яка вона? В піснях, де світ дитини. Якого давно вже нема. Давня весна, лишень думками лине...
В’яне наша батьківщина. Без нас німа. Вкрита сніжним килимом... Буває, ніччю зайде в снах... З настанням дня, стає роздутим димом. Світ знає, чия тут вина, Хто сатана. Все таки стоїть мимо. 20.12.2017р.
Мило мені, що вірш дав можливість подумати про Карпати. Дякую Вам за підвищення репутації. Будьмо! З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
