В Карпатах родились, жили… Любили кожну стежку, камінь, Там мали поля і церкви, Доки не завітала драма.
Карпати там, де і були Де-не-де стоять наші храми З яких лунали молитви У мовах діда, тата, мами…
Нас там нема. Скажіть – Де ми? Пам'ять вмирає разом з нами… Тонемо в водах чужини, А з нами доні і сини. Стаємо чужого рабами. Про рідне нам говорять сни. 14.02.2021р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас