В Карпатах родились, жили… Любили кожну стежку, камінь, Там мали поля і церкви, Доки не завітала драма.
Карпати там, де і були Де-не-де стоять наші храми З яких лунали молитви У мовах діда, тата, мами…
Нас там нема. Скажіть – Де ми? Пам'ять вмирає разом з нами… Тонемо в водах чужини, А з нами доні і сини. Стаємо чужого рабами. Про рідне нам говорять сни. 14.02.2021р.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1642 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
