Знай НАРОДЕ, про минуле. Досить вже мовчати. Співай синам, співай внукам про геноцид катів. Може вчують комуністи і засвітять свічу. Наші предки з німих гробів про пошану кличуть. Сплять жертви ГОЛОДОМОРУ. Поклонись їм брате. Про усі роки терору тобі пам’ятати Кричи про це ВСІМ сусідам, а не лишень синам. Того жертви ждуть від тебе і вся УКРАЇНА. 23.11.2012р.
Дуже дякую Вам за слово. Я тої самої думки. Молюся - ГОСПОДИ, сотвори вічну пам"ть замордованим голодом синам Твоїм - СИНАМ УКРАЇНИ. Замордованим тільки тому, бо хотіли бути ПАНАМИ своєї землі. ВОНИ всі бо ГЕРОЇ! Слава Тобі Боже! Слава всім ГЕРОЯМ України! Слава Україні!!! З повагою до Вас Василь Шляхтич
Слава Україні, пане Василю! Пам'ятаймо... Забагато у Вашому невеличкому вірші авторських наголосів (спІвай, кАтів, сИнам і т.д.). У третьому рядку краще - не "свічу" (тут акцент - на другому складі має бути), а "свічку" (а тут - на першому, як і треба). Гарно, що Ви такий вірш написали. Це потрібно.
Слава Україні і усім її ГЕРОЯМ! Молитвами і думками БУДЬМО з НИМИ. Може я за скоро помістив того вірша на сайті. Після Вашого коментаря я вдруге прочитав його. І так воно є як Ви пишете. Чи мені виправдуватися за кожним віршем? Коли я пишу, то думаю як українець родом з Надсяння. В рядки виливаються слова власне з тим ноголосом. Він бо чомусь в мене в серці, в душі, в спілкуванні з моїми побратимами , односельчанами... А тепер скажіть мені, прошу, чи писати з таким наголосм , то гріх? Дуже дякую Вам, Пані Маріє за приязне слово критикі. Завжди буду мати його на своїй увазі. З Богом, Пані Маріє! Будьмо разом в молитвах за жертви ГОЛОДОМОРІВ. З повагою Василь Шляхтич
Та хіба то гріх, пане Василю? Ні, звісно ж. Я не проти авторських наголосів, але коли їх забагато в одному маленькому вірші, вони його псують. Хочете Ви писати говіркою, то пишіть... Але ж є в нас українська літературна мова, яка нічим не гірша за діалектні варіанти... Але то - Ваше право. Я - не істина в останній інстанції. Успіхів Вам і натхнення!
Пані Маріє. Я вповні погоджуюся з Вашими зауваженнями. Це не виправдання, але я живу у чужині і в мене не було ні одного уроку української мови ні тому, що я не хотів її вивчати, а тому, що на тамті часи не вивчав в Польщі української мови. Я про це писав. Перепрошую, що повтрююся. ..." Така моя доля..." З повагою Василь Шляхтич
Погоджуюся з Вами, Пані Галино. ПАМ"ЯТАЙМО, але своєю пам"ятю ділімося зі своїми сусідами, другами і недруами, щоб весь світ знав про бувший ГЕНОЦИД. З повагою до Вас Василь Шляхтич
Погоджуюся з Марією - душа, настрій, ідея вірша чудові, достойні уваги і поваги. Добре було б аби такими небайдужими почуттями були наповнені серця усіх наших співвітчизників. А щодо техніки виконання твору, то авторських наголосів і справді забагато. Хоча, гадаю, це не складно підправити.
Щиро дякую Вам, Пані Аделю за Ваше приязне і добре слово. Про свої наголоси я трошки поянив Пані Марії, тому не хочу робити повторів. Буду старатися з більшим серцем вивчати літературну мову. На скільки мені це вдасься, лиш Бог знає. З повагою до Вас Василь Шляхтич
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Ні, звісно ж. 
