Чт, 21.11.2024, 17:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Були б...

Пора  з  колін  на  ноги  звестись,
Пора  збагнути,  МИ  -  НАРОД!!!
(Наталія Крісман "Ми - народ!")



Були б народом, та_не
судьба - 
нам здавна стелить ложе
ганьба.
Лягаєм з нею спати,
встаєм.
Хотіли б воювати -
не йдем.
Плекаєм зради пристрасть,
хули...
Аби ж на добре бистрі 
були..

Слова  порожні сієм
у світ.
А кара спіє, спіє 
мов хліб.
Її ми наїмося
й поснем.
Жили рабами досі - 
й умрем...


Додав: Адель (23.01.2013) | Автор: © Адель Станіславська
 
Розміщено на сторінці: Федорів Олександра, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2558 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 taisa75 • 13:11, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Сумно, але чесно й правдиво! Згадалися слова "хіба ревуть воли, як ясла повні", а у нас і ясла порожні, і воли не ревуть...
avatar
2 Адель • 13:30, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Або ясла не цілком порожні, або там насипано всілякої гидоти... Нема, мабуть, гіршого, як підміна справжньої "їжі" штучною...
Мій кіт, як  змалку навчився на "хімію", здихав з голоду, а природньої їжі у зуби не брав, навіть полював на мишей, як його носом тикнеш у здобич, і то знехотя...
В даному випадку "їжа" інтелектуальна, але ефект той самий...
avatar
3 Oksanka • 15:32, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Так би міг сказати самокритичний народ. Але мало хто із рабів визнає себе таким. Для цього теж треба мати хоробрість і трошки розуму da-49
avatar
6 Адель • 18:37, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Погоджуюсь з Вашими думками. Аби сталися зміни зовні- мінятися треба зсередини. А це зусилля, котрі не одразу родять результат, котрого ми бажаємо негайно.
Дякую.
avatar
...самий простий спосіб не допустити людей до барикад - поставити їх в чергу за хлібом...
avatar
7 Адель • 18:38, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Біда, що поза матеріальними благами, до котрих неймовірно прагнемо, забуваємо, що не хлібом єдиним...
avatar
5 Asedo1949 • 17:12, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Засмутили мене Ваші слова, п.Аделю! Загальна віра і позитивні надії мають свою незрівнянну дію, а такі занепадницькі думки запрограмовують суспільство на занепад. Памятаєте притчу про двох жаб, що впали у сметану... ось ще одна...
Притча про сліпих ( вибачте, що на рос. мові)

По дороге шли слепые, ведомые зрячим. Они шли хорошо до тех пор, пока верили поводырю. Как только слепые начали сомневаться, то стали спотыкаться на ровной прямой дороге и обвинять поводыря в том, что он ведёт их по каменистому пути. Усилившиеся ропот и недовольство обессилили слепых, и они стали еле передвигать ноги. В конце концов слепые упали в изнеможении, вера окончательно покинула их, и они умерли на совершенно ровном месте от страха перед бездной.
Неверие убьёт любого, даже того, кто некогда был силен Духом. Неверие открывает двери страху, и тот воцаряется в душе и убивает её. Вера — самый яркий фонарь для каждого. Чтобы не сбиться с дороги, нужно нести этот фонарь впереди себя, а не за спиной, ибо тень, упавшая от самого человека, убьёт его, не имея не только оружия, но и материального проявления, способного воздействовать на физическое тело. Помните это, если не хотите умертвить себя ещё при жизни.
avatar
9 Адель • 18:49, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Дорога пані Катерино, я б погодилась з Вами... Та одні лише хороші думки, якими б позитивними та світлими вони не були, перемін не принесуть. Аби щось дістати - треба докласти зусиль. А самі лиш надії та сподівання результату не принесуть. 
Приведу і я Вам одну християнську притчу:

       НЕ УПОВАЙ НАДМІРНО НА БОГА
В одній місцевості почалась повінь. Люди рятувались , як могли. Один чоловік виліз на дах своєї хати. А вода все прибувала. Чоловік ревно молився, щоб Бог врятував його.
Раптом мимо пропливає човен з людьми. Йому кажуть, залазь, врятуєшся. А він каже : 
- Бог мене врятує!
Ще двічі пропливали мимо човни, та чоловік відмовився сідати в них, кажучи кожного разу : 
- Бог мене врятує.
Однак вода піднялась настільки, що покрила хату і чоловік потонув. 
В раю, куди попав бо не грішив, питає Бога, чому його не врятував? А Бог відповідає :
- Я ж тричі посилав тобі човна. Чому ти не сідав?
Мораль: не уповай на Божу поміч, коли можеш допомогти собі сам.
avatar
11 Asedo1949 • 21:57, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Дякую,п.Аделю, за притчу, правда, мораль яку я знаю, дещо відрізняється від вашої. Уповати на Господа маємо кожної миті, бо все, що робимо ми, або те, що коїться навколо нас - все в Його Всевишній власті, але маємо також пам'ятати і те, що у Господа других рук окрім наших - нема.З повагою.
avatar
12 Адель • 01:08, 24.01.2013 [Лінк на твір]
Навіть не сперечаюся, пані Катерино. :)
Тільки вважаю, що усім нам дуже бракує сміливості, а насамперед тої, аби відверто дивитись у власні душі. А там не завжди світло і чисто, навіть попри бажання світла.
Із взаємною повагою. І перепрошую щиро, якщо засмутила своїми словами у вірші чи деінде у коментах. Маю інколи "слабість" відверто казати те, що приходить на розум.)
avatar
13 Адель • 01:16, 24.01.2013 [Лінк на твір]
Та ще до слова.:)
Мораль у приведеній притчі, не моя власна.
Визнаю ж рацію словам: Дорогу подолає той, хто йде.
avatar
8 Адель • 18:41, 23.01.2013 [Лінк на твір]
Так, Ваша правда, живемо в надії, що впаде манна з небес. А вона не падає. 
Дякую!)
avatar
Колись мене надихнула Софійка Кримовська на такі слова...

[size=11]Холод. У душах крига. Весни згубились в дорозі.
Люд від зими не оклигав, хоч закипає розум.
В серці живе зневіра, день не несе надії,
Душі навколо сірі, втомлені від бездії.
Совість людська хвора, все, що святе, продали,
Те, що було потворне - вищу ціну дістало,
Те, що горіло в грудях - нині ледь-ледь тліє,
Слово несе облуду і покривається цвіллю.
Довго травили волю, доки її не стало,
Пишуть за нас ролі, потім ведуть на поталу.
Хто нам цю кривду робить? Доки терпцю нам стане?
Ми не в смугастих робах і не усі безталанні!
Хай собі "світу сильні" граються в "чорні ради",
Ми не раби – вільні жити себе заради!

Мало молитви в небо, час розривати ґрати,
Час починати з себе світ наш на краще міняти!
[/size]
avatar
14 Адель • 01:19, 24.01.2013 [Лінк на твір]
Дякую, Наталочко. Наші думки тут схожі. Хоч практично не пишу на такі теми. Тільки, як дуже допече.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz