Якщо ми діти коренів своїх, Зі своїм я і генетичним кодом, Йти нам від себе, це великий гріх. З княжих часів ми були й є народом.
В нас рідна мова породжує сміх. Без неї ми - мов билина без вОди. А в Україні вона й для своїх В непам’ять йде для вигоди і моди.
Любіть свою історію, мову,віру... Любіть свій край, хоч нині, ще не свій. А в критиці нам треба мати міру. Не годиться на край кидати гній. Нині нам треба з собою іти в бій. Про це я вас усіх благаю щиро. 10.11.2013р.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2061 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
