НА ДНІ РІКИ
Нехай чуже й здається кращим,
Та рідне ні за що не кинь.
На дні ріки культура наша,
На дні прадавньої ріки.
Хіба чуже за рідне краще?
За рідне брали ж на гаки!
На дні ріки – культура наша!
На дні Славутича-ріки!
Ніколи те не стане рідним,
Що нам нав’язане було.
Лише прабатьківське потрібне,
Скільки б віків не пропливло.
Багаті статком – духом бідні.
Міліють душі. Хто ми? З ким?
Відлунюють обряди рідні
Із дна праматері-ріки.
І точить нас московська шашіль,
Намішано й жидівства в нас.
А де ж вона, культура наша?
Безлика – лиш культура мас.
Раба в собі не позбулися:
Запобігаємо усім!
Здавалося: ось-ось – збулися...
Та травить нас чужинська сіль.
Сприймають за своє все ложне
Лише невігласи, раби!
Рабом зробити стільки можна,
Що... можна вже і не робить!
Все тече, все змінюється. Замулюються глибокі ставки, змінюються русла рік і береги морів, бо над усім володарює час, так і культура, хоч і передається від покоління до покоління, та все ж терпить деяких змін, набуває новизни. Щодо рабства, то це - філософське питання, бо людина приходить на землю уже з певними обов'язками, а за час перебування на землі їх стає ще більше, але ж не можна все це називати рабством, бо має кожен із нас право вибору, а те де людина живе, який цар сидить на троні, немає ніякого значення, бо суддя для всіх один - БОГ.
Дякую, пане Asedo1949, за коментар-доповнення! Особливо дякую - за... "толерантність", хоча я не люблю її. Бо зазвичай у нас іде злоба, якщо хтось висловив власну думку про свій світогляд або просто нагадує про рідний для українців. Авже ж, питання - філософське, тож можна поміркувати. Я висловила СВОЮ думку.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")