Пн, 16.06.2025, 11:43
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

НА ДНІ РІКИ

НА ДНІ РІКИ Нехай чуже й здається кращим, Та рідне ні за що не кинь. На дні ріки культура наша, На дні прадавньої ріки. Хіба чуже за рідне краще? За рідне брали ж на гаки! На дні ріки – культура наша! На дні Славутича-ріки! Ніколи те не стане рідним, Що нам нав’язане було. Лише прабатьківське потрібне, Скільки б віків не пропливло. Багаті статком – духом бідні. Міліють душі. Хто ми? З ким? Відлунюють обряди рідні Із дна праматері-ріки. І точить нас московська шашіль, Намішано й жидівства в нас. А де ж вона, культура наша? Безлика – лиш культура мас. Раба в собі не позбулися: Запобігаємо усім! Здавалося: ось-ось – збулися... Та травить нас чужинська сіль. Сприймають за своє все ложне Лише невігласи, раби! Рабом зробити стільки можна, Що... можна вже і не робить!

Додав: Lubavka (10.04.2014) | Автор: © Любов СЕРДУНИЧ
 
Розміщено на сторінці: Сердунич Любов, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1898 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
1 Davudenko • 06:24, 11.04.2014 [Лінк на твір]
55555
avatar
2 Asedo1949 • 13:16, 11.04.2014 [Лінк на твір]
Все тече, все змінюється. Замулюються глибокі ставки, змінюються русла рік і береги морів, бо над усім володарює час, так і культура, хоч і передається від покоління до покоління, та все ж терпить деяких змін, набуває новизни. Щодо рабства, то це - філософське питання, бо людина приходить на землю уже з певними обов'язками, а за час перебування на землі їх стає ще більше, але ж не можна все це називати рабством, бо має кожен із нас право вибору, а те де людина живе, який цар сидить на троні, немає ніякого значення, бо суддя для всіх один - БОГ.
avatar
3 Lubavka • 15:31, 12.04.2014 [Лінк на твір]
Дякую, пане Asedo1949, за коментар-доповнення! yes Особливо дякую - за... "толерантність", хоча я не люблю її. Бо зазвичай у нас іде злоба, якщо хтось висловив власну думку про свій світогляд або просто нагадує про рідний для українців. Авже ж, питання - філософське, тож можна поміркувати. Я висловила СВОЮ думку. yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz