Брехнею омиті сховались в кімнатах Наповнених болем живих поколінь. Думки в них затихли. Сплять їхні гармати, А те, що минуло кладуть десь у тінь.
Хтось скаже, не треба вертати в минуле, Щоб тільки ятрити загоєний біль. Лиш біль затискає в кулак, щоб не чути, І ланом пшеничним знов пнеться кукіль...
Невдовзі промовлять всі ті, в ембріонах. Питати нас будуть: - Де ПРАВДИ є хліб? А ті, що здурила московська мамона На цвинтарях краю беруть нині гріб. Вони ж бо в Країні як п’ята колона, Коню на сніданок, троянському, сніп. 26.09.2014р.
Ні, мовчати нам не треба. Слово - зброю брати нам й за допомогою неба йти з ним проти москалям... Дуже дякую Вам за слово зрозуміння. Ставаймо проти п"ятої колони! Будьмо!
і ти і я , усі лише гуртом - ми переможемо , якщо усі разом !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")