Вулиця ждала гніву слів. Ніхто не вірив, що прийде. Анголи вже почали спів Шестоголосним - ВОСКРЕСЕ!
Історія пригадує гнів. Його у церкву хтось веде Співаючи весь час приспів Ласкаво й щиро – ВОСКРЕСЕ!
А ось діждались ми тих днів. В народі видко серце б’є. Нема вже нині сумнівів. І діти знають – ВОСКРЕСЕ!
Йде голос сестер і братів. Упавший бачить вже себе... Кажуть, - невинно він терпів. Радійте всі – ВІН ВОСКРЕСЕ!
А вже здавалось, що в Дніпрі Їсть риба рибу й воду п’є... Нині й брати наші в Москві Ідучи кажуть – ВОСКРЕСЕ!
Вам ось подяка всі святі. Очі ще в сльозах. Серце б’є. Лиш нині ми майже вільні. Як любо чути, що МИ Є! Написаний 05.10.1990р. (редагований 12.03.2008р.)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
