Віра
Єдине сонце вкрили хмари І що тепер куди нам йти Між мудрими весь час лиш свари Інші тішаться з темноти Бо то лице можна сховати За неприязну очам спину І там без мріяння чекати На свою нечисту хвилину Опльовувати друга - брата Сестру тої самої віри А за це срібняки приймати І стати чужім богатирем Осінь не буде все тривати Вона прийме зими дихання Як та мине у нашу хату Бог весняні пошле вітання Промине холод хмари щезнуть І сонце правди нам засвітить Тоді Бог правду величезну Принесе нашім чесним дітям Тому хоч сонце в хмар оковах Віра наказує нам ждати І вірити що Божі Слова Відновлять душу в нашій хаті. u3/308
Додав: Szlachtycz (06.03.2015)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1295 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Реклами у віршах я ще на нашому сайті не зустрічав. klavysjka : Бо Україна - незбагненної краси, яка в ній поєдналась, ппереплелась.
klavysjka : І непросто, нелегко це поєднувати і залишатись непохитним вірою в УКраїну і її ПЕРЕМОГУ
klavysjka : І невідомо скільки доведеться ще пережити
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА