Доріг назад не було і нема, без покаяння душу не врятуєш, Юрба завжди залишиться сліпа, Пророчий глас з небес для неї всує.... Гарний Ваш твір спонукає до глибоких роздумів.
То де ж той Ной - наш ангел і спаситель? Чи вже ковбой нового права вчитель? Нарешті йди! Бо скільки може ждати тебе юрба, Оплакуючи дати... Гляньте, якщо Небесні вої, то, мабуть - вершать.
Дякую! Так, це механічна пормилка, на інших сайтах виправила...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
і приємність бути з Вами!
