Ми просим: - Боже, поможи!
Дорогу в щастя покажи.
Подай здоров’я і добра,
Підкинь домашнього тепла,
І щоб робота, відпочинок,
І збудувати міг будинок…
І все на Бога… Ну, а ми
Хіба не Божії сини?...
Нема уміння в нас чи сили,
Щоб ми по розуму чинили
На користь серцю і душі.
Були братами, не чужі.
Не нарікали би на долю,
А гартували сильну волю
І Віру чесно берегли,
То все б на світі ми змогли…
А втім, говорять, недарма,
Що в Бога інших рук нема
Крім тих, що виросли у нас.
То ж не губімо, люди, час…
Давайте щастя будувати
І всіх до купочки збирати,
Хай квітне наша Україна -
Найкраща в світі Батьківщина!
Совість відноситься до однієї людини. А от суспільство ну, ніяк не може бути совісним... Тому , єднання марно чекати... Оптимістичний вірш,- з надією....
Життя пройшло... якби ще мить, Я б встиг сказати і зробить. "Якби ще день, хоча б хвилину", - Так часто думає людина. А маєм час - його марнуєм, Бо наше що - те не рахуєм. Щоб жити - дня не вистачає, Сказати щось - то слів немає. Ще б мить й задумане здійсниться... За крок до щастя все скінчиься. Отож, цінуймо, люди, час, Бо буде він, не стане нас.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-