прокоментую ваш гарний вірш: 1. не цілком оправдане порівняння: "мов- балачок" /балачка - це не говірка і не діалект!/; 2. що це за невiдомий "літери значок"? хто на ньому зображений? 3. чому у вас осінь - кленова? а, чому не дубова, осикова, березова? 4. у реченні- "У ній печаль моя і сміх. " має бути тире: " У ній- печаль моя і сміх. " /чому його там нема, якщо ви так любите мову? 5. речете ви дуже добре і так-ось аж далеко, та, от дієслово ректи, що є архаїзмом, тут недоречне, бо вимагає прямої мови: "рече Олег, князь київський: "слухайте річ мою дружини мої!" ; 6. "Що всі ми – мови сівачі. " не витримує критики, бо не кожен, хто розмовляє по-українськи, є сівачем мови: тільки великі зразки мови, як у Маковея, Франка, Українки, Шевченка є зернами крилатості української мови, люди, які вживають діалекти, суржики, лайку- не є сівачами мови! вони- "вартові" певних мовних явищ- і тільки! є у вашому вірші знахідки, але їх треба відшліфувати. нічого немає довершеного. вам ваш вірш до вподоби, а мені- ні, так як вам- мій. успіху на посівній!
мова моя- шум лісів верховіть, плин тихий вод річок і струмків, запах квіток,зелен-трав, літ птахів, і сиво-пил стежок століть. мова моя- колискова полів, хвилі вівса, пшениць і житів, мова моя - Яворів, Львів, і дніпро-хвиль гордий спів. мова моя - то барвінок й полин, біла ромашка і конюшина, мова моя- мами цілунок, мова моя - батьківщина, вся калинова моя Україна. мова моя- то жорна часів, оконеспинні степи і поля, мова моя- ті, хто не орусів, мова моя- то гречкосів, мова моя- то молитва душі, мова моя- то пісні і вірші! Іван Петришин
Мене захоплює Ваша любов, пані Катерино, до нашої рідної мови, якою наповнений Ваш вірш. А щодо техніки віршування, то ми, автори цього сайту, не генії, чи не так? Хоча деякі зауваження пана Івана щодо вживання лексики таки справді доречні.
Дякую,п.Таміло! Ми тут справді всі вчимося, тому я завжди на цьому наголошую, щоб не ставити себе вище інших, але що тут із технікою? Можливо я чогось не розумію, то хотілося б знати, бо на відміну від п.Івана спокійно приймаю критику.
Коли я говорила про доречність зауважень пана Івана щодо вживання лексики, то мала на увазі архаїзми "балачка" - говірка, діалект, "ректи" - промовляти.Не кожен сучасний читач може зрозуміти, що мав на увазі автор, коли говорив про балачки. Адже балачки в теперішньому житті означають розмову, часто - пусту розмову. Слово "ректи" в четвертому катрені також, на мою думку, не дуже вдало вжите. Можна було б сказати:" Простою мовою народу до вас звертаюсь, читачі..." Тепер, щодо "сівачів мови". Усі ми, українці, - носії мови. Але, на жаль, тих що сіють, небагато,а тих, що засмічують нашу мову, калічать її, забагато. Але ці мої нудні міркування - суб"єктивні і їх не варто брати до уваги. Що ж до техніки віршування, то Ваших віршів, пані Катерино, це не стосується. Вони в цьому плані - написані бездоганно. То ж успіхів Вам і натхнення!
Мені дуже приємно.п.Таміло, що Ви знайшли час, щоб все конкретно розкласти по поличках. Признаю, що вжила застарілі слова, але вони не такі вже й старі, щоб їх не знали сучасники.Знаєте, переді мною стояла мета захистити мову, яку тепер просто знищують, і хотілось дійсно писати простою мовою народу, але,як воно часто буває, в той час вилітають з голови всі слова, і от яке перше згадала, те й римувала.Ви ділите сівачів на чистих і ті, що засмічують, а я не ділю, бо Вселена приймає всі сказані нами слова. Я тільки шкодую, що люди не розуміють, що творять, і чим більше буде засмічених слів, тим гірше буде нам жити. Я Вам дуже вдячна за нашу розмову.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
Шануймо,тоді і нас шануватимуть.
