ВОСЬМИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ - де по стежині я далі прийду

вони наживаються ... 

ми виживаємо ...

 довго терпіти ще лихо й брехню ?..

вони розминаються  ...

ми наливаємо ...

де по стежині  я далі прийду ?..

вони "розвиваються"... 

ми розпинаємось ...

це я питаю ще досі себе ?..

вони напиваються ;

ми розбиваємось  ;

в них лише - світлий ...

та темний в нас день ...

куди далі йти нам

і що далі буде в нас ...

знаємо добре ...

чекаєм лише ...

чи Божого суду ? -     

на них ми чекаємо ...

він ще на нас ... та колись надійде ...

бо ми - так ліниві

ми так полохливі ще 

в хатах холодних

в брехні сидимо !?

чи мало в нас сили ?

чому ми брехливі  ?

поділась де віра ?

де зникла любов ?..

*

і знову сніги , у них нова робота

щоб змести із світу бактерії зла...

а люди сидять ... в них немає роботи ?..

тому і панує на світі брехня !!!!!!    

написано року 2017

дня вісімнядцятого дванадцятого місяця