ПЕРШИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ - сміятись я не буду
сміятись я не буду
коли навколо плач ,
коли у безвість люди ,
коли черствий калач .
коли душа пустеля
і відчай її крик ,
й слова у пустку зведуть
так кожен жити звик .
і може - я - не буду ,
я , може не такий ,
застигли в камінь люди
слова пусті в душі .
сміятись я не буду
коли навколо крик ,
кричать брехливо люди
то я не серед них .
нехай вони упали
піду підняти їх ,
бо кожному сусіду
я помагати звик ...
написано року 2016
дня одинадцятого місяця сьомого
Додав: spydut (25.01.2018)
| Автор: © spydut
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя