І я пригадую собі Лісову Оперу в Сопоті. Вписались в пам'ять звучні дні, Де зродивсь Європейський спротив. І "Отче наш.." і "Ще не вмерла..." Радість і сльози - Ми знов є! Почули Київ і Говерла, Що Україна знов стає... І замайорів жовто-синій. Ставало більш і більш цікаво. Хтось крикнув – Слава Україні! А майже всі - ГЕРОЯМ СЛАВА! В радість зодягнулися люди. Всі обнімались, як родина. Якщо ми є, Вкраїна БУДЕ, Бо «Ще не вмерла Україна!» 16.07.2018р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас