немов худобу десь женуть , і попирають нами світ , попереду вже ясна путь , лиш до весни разом дійти . а ми окремо ,кожен йде , собі цей планувати світ , попереду ще ніч ... де ж день ?! ... глибоко схований в душі
..........
думки без мене - безробітні
і не дають людські плоди ;
хай буду в світі непомітним ,
бо головне - щоб Бог в душі .
плоди без мене - бездіяльні ;
хай в творчості життя живе .
до мудрості бути лояльним
до світла керувати день .
загнуздано іти , не красти ;
не брати , а давати всім .
з душі знімати гнилі маски
і до весни крізь зиму йти .
хай гнеться люд перед грошима
хай падають у тьму зірки
я перед плідними дверима
стою й вимахую крильми .
написано року 2018
для 20 місяця 12
| 
у Вас 
