Коментувати також можна з та

Пт, 29.03.2024, 12:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1214]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4418]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Пробую зрозуміти святість батьківської хати,

Пробую зрозуміти святість батьківської хати, якої не бачив, про яку так солодко говорили мої тато коли дитиною я був. Вони брали мене на коліна і починали говорити тихим голосом, а словами солодкими, зрозумілими для мене, як дитини. Входили пам’яттю в час свого дитинства і висловлювали мені минуле своє і родини. Вливали мені любов до рідного, яке в них живим було завжди. А вони говорити вміли. І говорили, як садили сад на підгір’ю своєї ниви, як щепили принесених з лісу дичках яблуні і груші… Коли про це говорили, їхніми лицями потоком сльози плили. Боже, як вони любили свій рідний Улюч – село, яке з димом пішло. Саджений ним сад здичів, давно заростає бур’яном. Цю свою любов до всього, що рідне защепили і в моїй, тоді ще дитячій душі, як згадані вище щепи в саду. Защеплена ними любов вростає весь час в моє життя, в життя моїх синів, і я є впевнений, що і внуки мої нею жити будуть.
Так до мене, як до маленької дитини кажуть тоді: - Ти сину послухай історію свого тата, родини, села. Села вже немає. Пішло воно з димом, як кадильна святість у вічність, в яку незабаром піде моя душа. Добре, що тоді не взяли у мене життя. Знай, що працював я у Франції дуже багато. Там заробив гроші, привіз їх і поставив хату. Бляхою покрив. Я тішився зі своєї хати як мала дитина з подарованої іграшки. Раптом бачив, як хату спіймав вогонь і дим, і влітав у небо. То брат християнин нам хату спалив…
Роки спішать скоро, наче вода Сяном, коли сніги тануть в весняну пору. Ті люди, що знали тата, кажуть, він нікому не був ворог. Він чесний християнин. Прогнаний з рідного Надсяння в чужину... За що? Чому? Кажуть, Акція Вісла в чужину прогнала тата, мене і родину з рідної землі, щоб там між чужими тихо пропадали. Без віри і мови. Щоб з часом ми стали німі…

Додав: Szlachtycz (10.08.2021) | Автор: © Василь Шляхтич
 
Розміщено на сторінці: Шляхтич Василь, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1591 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 spydut • 18:48, 11.08.2021 [Лінк на твір]
Дитинство . Хата ... Спогади живі . Мабуть глибоко залишилися в душі . up
avatar
0
4 Szlachtycz • 10:50, 16.08.2021 [Лінк на твір]
Я з ними жити буду. Вони в моїй душі. Буває, рвуться груди коли сумно мені. А з часом біль минає як роки в чужині. Скільки їх ще? Не знаю. То Бог нам пише дні...
З повагою   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
2 leskiv • 18:51, 13.08.2021 [Лінк на твір]
up
avatar
0
5 Szlachtycz • 10:54, 16.08.2021 [Лінк на твір]
Дякую. То добре, коли хтось читає написане мною. Це тішить і дає сили до дальшої праці над своєю пам'ятю.
з повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
3 Asedo1949 • 12:14, 14.08.2021 [Лінк на твір]
Тяжкі  спогади... В  ту  пору  багато  постраждало  людей  нізащо,  ні про що,  але  життя  не  стоїть  на  місці,  виростають  сини,  дочки  і  внуки,  які  узнають  правду  від  своїх  рідних,  і  вони  вже  по-іншому  дивляться  на  правителів   світу  цього.  З  повагою.
avatar
0
6 Szlachtycz • 11:01, 16.08.2021 [Лінк на твір]
Дуже дякую Вам, Пані Катерино за Ваш мудрий вислів. Я весь час пробую все те що знаю вилити на сторінках своєї історії. Мож це помож нашим нащадкам зрозуміти наше болюче минуле. Будьмо, Пані Катерино з Богом на істричній дорозі.
З повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz