По своїй землі і під своїм небом
Хотів би ходити як батько і дід
Тому знайте друзі мені свого треба
Там на землі предків залишений слід
Де Сян між горами в’ється як і вчора
Де сумна церковця наче монахиня
Молиться до Бога Єдиного в горах
Самісінька тихо бо нема нас нині
Чи грудневий вечір чи квітневий ранок
Хотів би ходити підгір’ям вздовж Сяну
І слухати тиші що сидить на кріслах
Задивлена в небо колись Богом дане
А через злочинців вкрадене забране
Про все це говорить «Операція Вісла».
Маєте рацію, п. Василю, ми повинні відшукувати сліди предків, особливо героїчних, і нести їх імена високо, як прапор, щоб нащадки знали чим пишатися не тільки вчора, а сьогодні і завтра. З повагою.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
