якщо Вам не важко, створіть, будь ласка, тему про ці події ось тут: http://virchi.pp.net.ua/forum/52-378-1 розкажіть про них, щоб всі могли почитати і зрозуміти що тоді відбувалося. буду дуже вдячна!!!!
Приємним є те, що тема не забувається, що іде в поезію, а знaчить: живе у наших серцях. "Якщо ж стане вільною рідна Вкраїна, Тоді не в пусту наша кров!"-- це дуже тремко сказано- боляче, віриться, що кожна крапелька крові- недарма пролита. Слава юним і незабутнім Героям!
........................................................ А от щодо постаті С. Петлюри- то я би не розглядала її так однобоко, як це подано у Вашому вірші. Буквально кількома словами " Петлюра пакує валізи", Ви закреслили усю велику діяльність цього чоловіка для України. Погляд з такого ракурсу- це за "більшовицькими" мотивами.Багато хто з істориків не схильний утверджувати думку про вину Петлюри у загибелі хлопців. Мабуть, найважливішою помилкою була- демобілізація укр. військ. Дозвольте підкинути Вам ще матеріали на цю тему.
Не згоден. Як раніше комуністи демонізували Петлюру, так сьогодні його ідеалізують. А як на мене (все-таки вважаю себе трохи обізнаним у подіях української революції 1917 - 1920 років), то Петлюра обрав для себе не те місце в історії. Можливо непоганий журналіст він МОЖЛИВО гарно проявив би себе на посаді дерсекретаря (тоді так називали міністрів) пропаганди, проте як військовий міністр, а тим більше (в 1919 - 1920) глава держави він виявив себе абсолютно бездарним і в радянсько-українському конфлікті 1917 - 1918 років, і громадянській чи то україно-червоно-білогвардійсько-польській війні 1919 року, і тим більше в радянсько-польській війні 1920 року (нагадаю: головною умовою Варшавського договору між Петлюрою і Пілсудським була передача Польській Ржечпосполитій всієї території Правобережної України і цілковита зрада лідерів ЗУНР і залишнків УГА). В січні ж 1918 року Петлюра, перебуваючи з досить боєздатними батальйонами Корпусу вільного козацтва і гайдамаків в одному перегоні від станції Крути, замість того, щоб допомогти студентам і юнкерам під Крутами вирішив, що його місце в Києві, бо ж топити в крові кількасот робітників "Арсеналу" легше, ніж воювати з 6 тисячами війська Муравйова і Антонова Овсієнка. До речі, в той час, коли бойові дії велись переважно вздовж залізниць, а отже на дуже вузькій полосі фронту, навіть 1 тисяча українських вояків могла днями, ба навіть тижнями стримувати 6-тисячний корпус Муравйова і Антонова-Овсієнка (зрештою очолювані ними частини також не були якимось супербійцями - переважно це були не дуже підкуті у військовому плані роботяги і здеморалізовані, по-СР-івськи налаштовані матросики). Тому тут і викладено у вірші мою оцінку Петлюри саме так - "однобоко". Адже на його совісті також смерть хлопців з-під Крут. Хоча це лишень моя суб'єктивна думка без претензій на абсолютну істину.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
