Коментувати також можна з та

Вт, 10/12/19, 11:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [971]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2449]
Вірш-пісня [514]
Вірші про Україну [1389]
Вірші про рідний край [761]
Вірші про мову [161]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [86]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [278]
Вірш-усмішка [959]
Вірші про сім'ю [380]
Вірші про рідню [137]
Вірші про жінок [641]
Вірші про чоловіків [99]
Вірші про військових, армію [178]
Вірші про Перемогу, війну [299]
Вірші про кохання [3158]
Вірші про друзів [705]
Вірш-казка [125]
Казка (проза) [26]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [299]
Вірші про дитинство [316]
Вірші про навчання [53]
Вірші про професію [75]
Вірші про eмiгрантів [143]
Вірші в перекладі [599]
Вірші про свята [192]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1160]
Вірш-тост, вірш-привітання [90]
Для мене поезія - це [185]
Поети [264]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [269]
Щастя - ... [553]
Жінка - ... [246]
Життя... [3720]
Філософам [1232]
Громадянину [814]
Метафізика [136]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 160

І як без статистики?
загрузка...
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Поети
 

ФРАНКОВА ЛЮБОВ
Сам Іван Франко про себе писав:
«Значний вплив на моє життя, а значить, також
на мою літературу, мали мої зносини з жіноцтвом».

ФРАНКОВА ЛЮБОВ
Роздуми

ПОЕТ
Ти був надзвичайно духовний поет,
Тому і ЛЮБОВІ твої – ніби лет…
І боже «вітхнення» носив у душі,
Як світ неозорий, як вічний рушій.
Тебе зчарувала жіноча краса…
Тебе підрізала кохання коса,
І більше, «ніж меч, і огонь, і стріла…»
Любов незбагненна у тебе була.
Що бачив ти? Велич у бідних серцях?
Вогонь неземний у холодних очах?
Чи мрійником був? І, малюючи світ,
Коханню давав міжпланетний політ?!

Не знаю, на жаль… Сто між нами років!
З поезій твоїх спогадають жінки…
Твої почуття надихають і нас –
Їх ніжний вогонь не пропав і не згас.
Твої «божевільство – духовна хороба» –
Була відчайдушна в історії спроба
Плекати у серці цей скарб найдорожчий –
З коханням іти, наче вперше на прощу…
Шукав ти у жінці саму досконалість:
І розум, і вроду, і внутрішню сталість
Чуттів, почуттів, осяяння палкого...
Та тільки знайти не вдалося такого.
Любов надихала й любов заважала
Добути «вітхнення» як щастя начало,
А щем і хвороби чіплялись за тіло,
Щоб серце твоє нескінченно боліло…
А Ольга? Ім’я – рокове і фатальне…
Бажав ти у ньому і сонця, і тайни,
І те, що знаходив, тебе хвилювало!
І, мабуть, хтось думав, що мало і мало…
Тому, хто не знає ні дна, ні кордонів,
Та завжди в жіночому тоне полоні,
Міркує, як в серце вмістити Вкраїну
І ту, неповторну, жадану, єдину…
В «Зів’ялому листі» зустрілись ЛЮБОВІ,
Щоб нам нагадати, щоб сяяти знову…
Щоб їм не було у століттях кінця:
Кому ж ці поезії? Та або ця…

ПЕРША
Рошкевич уперше поета поранить,
Листочки зів’ялі – «незгоєні рани» –
Лежатимуть завше тобі на путі,
І доля не раз посміхнеться: «Прости…»
Ця Ольга кохала? Кохала, чи ні –
Зосталася разом з листами в труні…
І те, що писав й відчував ти щоденно –
Усе це для неї – щоденник натхненний.
Страждання, як ніч, та, напевно, у нім
Родилося безліч сентенцій і рим…
А втрата надії – печатка мовчання,
Щоб знову зустріти наступне кохання.

***
Уляна, Климентія, Ольга Білинська –
Красиві й розумні. Далеко і близько…
Любов – як окраса? Як праця щодня?
Оправа камінню? Тому й – Каменяр…

ДРУГА
Вродлива Дзвонковська – кохання свідоме
Доводить тебе до печалі і втоми,
До болісних мук! І немає їм ліку!
ЛЮБОВІ – твої перевірені ліки…
Юзефі з тобою не хочеться жити,
По-панськи себе дозволяє любити,
Хоч серце мовчить… А кохання твоє
Над світом безмежним, як сонце, встає…
І знову – не відчай, не сльози, – слова!
Зринають з душі, як розрада нова.
Не жінка, не диво і не сатана –
Любов – то дружина, і Муза ж вона…

ТРЕТЯ
Целіна Журовська – красуня-ожина.
Примхлива, розсудлива – приворожила!
По пальцях покручених біль пробігає,
І кров твого серця по краплях стікає…
Целіні поезій краса не потрібна.
І знову відмова, бо бідний. Ти бідний?!
Ти славний, ти геній, а творчій красі
Не всі підкоряються, чуєш, не всі!..
І ця гордовита шляхтянка – не та!
Русин в вишиванці – то постать проста.
Байдужість до тебе Целіна зборола,
Та час розірвав зачароване коло…
Харизма твоя – Казанови – глибинна.
І та, хто не чує, не винна. Не винна?!
І та, хто не бачить, – не втратила зір,
Кохання – сліпе та сліпуче ушир.

ДРУЖИНА
Кохання німе та безмовне для тої,
Яка не відчує душі золотої,
Яка на пожертву любові не годна…
Та все ж віднайшов ти її – благородну!
Закохана жінка піде за тобою
І мудро прийматиме радість з журбою…
Чи став ти щасливим? Чи рада вона?
Чи сповна схмелів ти від того вина?
Твоя Хоружинська – і тільки твоя…
І вже в підсвідомості збуджене «Я»
Злітає угору, у вищі краї…
Чому ж ти не любиш, не любиш її?!

Або ж ця любов, як життя, непроста…
Тут Захід і Схід поєднали вуста.
Упевнена, – заздрили Ользі хто в чім –
Бо ж – поруч з тобою удень і вночі.
Розмови, обмови, плітки… Під прицілом
Вона підупала, вона не вціліла…
Те «гірко» зріднилося з серцем невільно,
Щоб з часом пройняти усю: божевільна!
І де ж твої коні, гіганте, поете,
Що можуть зірки зачепити у леті?
Де крихта любові – як Бог, як спасіння…
А ти тільки пошепки, скромно: «Спасибі
За дар твій безцінний, що скрасив мій шлях…»
Та в серці уже – не кохання, а цвях!..
І час на ЛЮБОВІ тихенько пішов –
Залишився слід від його підошов…

І – листя зів’яле. Про тричі ЛЮБОВ.
2013

Додав: darunok (05/09/13) | Автор: © Анна Лимич
 
Розміщено на сторінці: Оповідання, про поетів, творчість, Поети
 
Переглянули твір - 1884 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
1 allagrabinska • 17:39, 05/09/13
КОЛОСАЛЬНО!!!!
avatar
2 oduvan4ik • 18:33, 05/09/13
Сильно. up Велична поема про величну постать. Всі три любові, як на долоні, показали Ви читачеві. table-6 55555
avatar
3 oles • 01:35, 06/09/13
Від тої любові
поет збожеволів
і закінчив свій шлях
одиноким, мов цвях... up Глибинно, оригінально!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
«Молитва на Різдво» - Колядка наших днів
00:04:56

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz