Пісня впаде мені пухом на плечі
Пісня впаде мені пухом на плечі,
Я розтрушу її в люди і знов,
Знов повернуся у свій диво-вечір,
Де в моїх віршах гуляє любов.
Де в моїх віршах надії і мрії,
Де в моїх віршах розлука й печаль,
Де в моїх віршах твої довгі вії,
Втратою в серці пробуджують жаль.
Тож не жалію паперу і часу,
Тож не жалію пера і руки,
Доки живу в світі цім і не гасну,
Доки у пісню сплітаю рядки.
Пісня ж хай падає пухом на плечі,
Я розтрушу її в люди і знов,
Знов повернуся у свій диво-вечір,
В котрім живе моя вічна любов.
Додав: miknech (27.08.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Поети
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1483 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя