Моя мова
Ой, у вишневому садочку Гудуть над квітками джмелі, Стоїть дівчина у віночку І посміхається мені. А в хаті порається мати – Пече смачніший в світі хліб. І розтеклися аромати По за село – аж до колиб, Де пастухи куліш варили, Де випасається отара. Де косарі траву косили… І де людей лякає мара, Коли вночі виходить з лісу. Коли навколо світ весь спить. Відкрив невидиму завісу, Кров вурдалаки вийдуть пить. Не "пить", звичайна річ, а "пити". Чи вибачить мене читач? "Всім рідну мову треба вчити" – Казав мені один товмач: "Прекрасна українська мова! Милують її звуки слух. А діалекти! А вимова! – Це просто знахідка для вух!" Я згоден з цим беззаперечно. Тут недоречні сперечання. Бо наша мова, безперечно, Цінніше із усіх надбання. Її слова, мов дивні речі, Неначе подарунок Бога, Що впали з неба нам на плечі, Перлини язика живого… Тут є любов, тут є кохання, Рушник, запаска, вишиванка… І зустріч є, і розставання, Химера, примха, забаганка… Реп'ях колючий, мальва, глід, Осика, терен, горобина… Колодязь, біля нього звід… Й, красуня визнана, калина. Сади цвітуть, летять лелеки, І соловейко щебета, До неба тягнуться смереки – Хіба все це не красота? А ружа, соняшник, ліщина? А конюшина, деревій? І Україна – Батьківщина! Й ти – моя мова, а я – твій!
Додав: inkulinets (25.06.2013)
| Автор: © RUSZIN
Розміщено на сторінці : Вірші про мову
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1760 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА