Блукає рідна по задвірках
Уся пошарпана і в бірках
Німецьких, польських і англійських,
Не видно тільки українських.
Палахкотить у серці рана,
Нещасна мово, безталанна…
За що ж не люблять тебе діти?
Чому не можеш зеленіти
На всіх теренах України
Казково, звуками своїми?
Маскаль, уливши суть зміїну,
Навік спотворив солов’їну.
Сльозою чистою умита
Ховаєш серце від бандита,
Та все околицями… В селах,
В хатах чепурно – невеселих,
Ще чути звук дзвінкоголосся,
А у містах - перевелося…
Де у відлуннях чути кроки,
Лунають скрізь російські «чтоки».
Не буде сильної основи,
Де рідної не чутно мови.
Не буде гідної держави,
Де мова зазнаЄ неслави.
Воно й справді щось не так, а я була впевнена, що наголос на останньому складі, бо приходилось чути наприклад: Зазнає недоброї слави чи збірна зазнає поразки(все в теперішньому часі).Передивилася словник і знайшла з потрібним наголосом - дістає, але мені ну ніяк не подобається, тому краще поставлю авторський.Ось так і вчимося. Дуже дякую!
Гарно написано, пані Катерина! З приводу Вашого вірша пригадав свою школу. Вона була "руською", але в 70-і роки, коли я там вчився, десь 98% учнів цієї школи були УКРАЇНЦІ. Чітко пам'ятаю, як десь в 72-му році взимку на великій перерві в коридор з вулиці вбіг захеканий "двієчник" Петро Мишко(чистий українець) і вигукнув: "Хлопци! Там українци наших луплять! Пабєглі українцев бить!"(саме так цей Мишко говорив). Барак української школи №1 був поряд з нашим бараком і ми постійно лупешилися сніжками між собою. Так що коріння зневаги українців до своєї мови полягає в НАСАДЖЕННІ Москвою своїх шкіл та ПРИЩЕПЛЕННІ свого світогляду українським дітям. Москва вирощувала ЯНИЧАРІВ і це їй вдалося на всі 100% - ще й по сьогодні більшість українців в Україні говорять "парускі" або на суржику. Чиста українська мова живе в КОЖНІЙ оселі та установі лише в Галичині, бо туди москалі вдерлися лише в 1944-му році...
В Галичині є теж свої недоліки з українською, і це теж пояснюється окупацією цих земель Австро-Угорщиною чи Польщею, тому і прижилися деякі видозміни в мові, але вони відходять зі старшим поколінням.Я пішла в школу в кінці 50-х і добре пам'ятаю, що у нас були зошити і школа українська,і по радіо чути було українські народні пісні, але вже десь через років 5 у нас пішли тетраді, і слово зошит зникло з обігу.Пам'ятаю, як обурювався батько з приводу якоїсь справки, яку треба було заповнювати українською і російською, але то були початки, бо потім всі справки були на російській. Хоч і пізно прийшов маскаль на західні землі, але свою чорну справу зробив і тому зараз вся Україна обрусіла, і доки це буде невідомо, бо нічого не робиться в цьому плані нашим правлінням.На українське нема грошей, а російське цвіте і пахне у школах, театрах, кіно, друкарнях - рівно, як і на вулиці. Щиро дякую за коментар!
Погоджуюся і дуже страждаю, що так рідко лунають наші українські пісні, наприклад, на "Голос країни", що нема в нас хорової української пісні, яка мене, в дитинстві, зачіпала до глибини душі, яка і сьогодні ціниться поза границях в діаспорах, а дома бідній нема притулку, і, як видно, не скоро й буде.Дякую!
Дуже гарно і влучно написали Ви про українську мову, пані Катерино. Особисто мені пощастило з вчителями української та російської мови: Ільясова Дарія Максимівна та Малець Ольга Михайлівна. Все життя я дякую їм за науку. Однаково люблю ці обидві мови. Російська мова - мова мого батька. А тепер це мова наших ворогів. І справді, як соромно було говорити українською мовою в місті. На тебе дивилися всі, як на людину другого сорту. Це було жахливо. І зараз молодь, яка виїжджає в міста "начинает говорить па русськи". Прикро. Насадження російської мови в Україні далося, таки, взнаки. То ж треба все зробити для процвітання рідної мови! Дякую Вам!
Правдиво. Краще буде: За що ж тебе не люблять діти?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
З приводу Вашого вірша пригадав свою школу. Вона була "руською", але в 70-і роки, коли я там вчився, десь 98% учнів цієї школи були УКРАЇНЦІ. Чітко пам'ятаю, як десь в 72-му році взимку на великій перерві в коридор з вулиці вбіг захеканий "двієчник" Петро Мишко(чистий українець) і вигукнув: "Хлопци! Там українци наших луплять! Пабєглі українцев бить!"(саме так цей Мишко говорив). Барак української школи №1 був поряд з нашим бараком і ми постійно лупешилися сніжками між собою. Так що коріння зневаги українців до своєї мови полягає в НАСАДЖЕННІ Москвою своїх шкіл та ПРИЩЕПЛЕННІ свого світогляду українським дітям. Москва вирощувала ЯНИЧАРІВ і це їй вдалося на всі 100% - ще й по сьогодні більшість українців в Україні говорять "парускі" або на суржику. Чиста українська мова живе в КОЖНІЙ оселі та установі лише в Галичині, бо туди москалі вдерлися лише в 1944-му році...
