Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.
Кожен з нас по-своєму сприймає цю велику школу життя - суспільство. І те, ким будем ми в очах інших людей ( і чи має це взагалі якесь значення) залежить тільки від нас.
Як відрізнити - чи слово заряджене фальшю?
Що випромінює серце - любов чи отруту?
Зраджена вкотре, душа хоче вірити дальше,
Аби дійти до своєї колись світло-суті.
Мабуть кожен з вас читав чудовий твір Гете "Фауст". Етюд "Остання молитва Маргарити" відображає внутрішній світ Гретхен - коханої Фауста за день до страти. Це лірична розповідь від першої особи проникнута філософією із фрагментами суто релігійних мотивів. Написання цього етюду є доволі спонтанним, адже фактично, це було домашнє завдання з світової літератури а стало унітарним твором. Можливо в майбутньому, якщо мені вистачить сил і здібностей, я розширю цю тему і напишу повну історію життя Маргарити. А поки що приємного перегляду!
Цей вірш я присвячую світлій пам’яті Олексія Олексійовича Покамістова- Інженера Крюківського вагонобудівного заводу, репресованого в 1937 році разом з групою працівників і безпідставно звинуваченого у шкідництві. Він єдиний із усіх не визнав себе винним і не оговорив нікого з колег, незважаючи на катування і тиск на сім’ю. Тільки через двадцять років Олексій Покамістов, пройшовши пекло ГУЛАГу, повернувся в Кременчук. Всі інші учасники так званої “шкідницької групи” були розстріляні ще в 1937 р.
Вірші/статті
