Не бий надію словом наповал,
Не забирай з життя останню втіху,
Без неї не здолать найвищий вал,
Фортеці твого серця...
Бери собі проміння й теплоту,
Мені їх змінить згадка твого сміху,
Його ловив душею на льоту,
Вона в нестримнім герці...
За обрій сонце в пізній час
Зайшло забравши світло за собою,
Лиш зорі дивляться на нас,
Не передати болю...
Нависло небо в темній вишині,
Хоч може й не назвати це любов'ю,
Не наяву - прийди хоч уві сні,
Сумую за тобою...
| 
у Вас 
0
