ПОЧАТОК КІНЦЯ - Вірші про природу

Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Валькірія • 22:26, 31.10.2012 [Лінк на твір] світло стелиться з неба синього упираючись в морок всесвіту люд несе хрести із провинами по спіралі все в світі вертиться що написано – мусить статися загаїлися душі скверною йдем над прірвою, не спиняючись і нема назад нам повернення мрії падають зорепадами кого кликати? не докличешся час спинитися - небо зрадами аж по край Землі вже наситилось загубилися вищі істини їх давно уже позрікалися не знайти джерел із пречистою що написано – нині сталося - сяйво душ людських вже потьмарене небеса не шлють людям милості замуроване сонце хмарами і не чутно слів "Боже, змилуйся!" сонце світові не дає тепла світло світові не несе надій спопеляючи все довкруж до тла залишаючи кола на воді… 1Спам 2 oduvan4ik • 17:48, 01.11.2012 [Лінк на твір] Так,пане Романе,небо подає людству все більше знаків...Та,на жаль,далеко не всі беруть їх до уваги.Самі себе знищуємо.Актуальна тема. 1Спам 3 Asedo1949 • 18:00, 01.11.2012 [Лінк на твір] "Молімо Бога, любі дітки, Бо геть не в ті ворота йдем." Ой, як гарно сказано, а головне - точно. 0Спам 4 InhearT • 22:23, 04.11.2012 [Лінк на твір] Мені дуже сподобався вірш: зі смаком, зі змістом, актуальний - БРАВО!!!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі