Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 05.11.2024, 07:32

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 105

Гостей: 105

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1047]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2698]

Вірш-пісня [545]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [269]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3384]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [314]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [907]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші для дітей

ЩО Є ДОБРЕ, ЩО Є ЗЛЕ

Ось пибіг Тарас малий,
І питає в діда:
Як то є – по-Праві йти?
Що таке є Віда?

Що є добре, що є зле?
Як їх відріжнити?
Хочу знати геть усе,
Як на світі жити!

Дід здивовано всміхнувся
(вигнулись аж брови),
Розправляє сиві вуса:
Шоб ти був здоровий!

Черевик, якого шив,
відклада, малого
На коліно посадив
І почав от з чого:

Білий світ і все у нім
Створено Богами,
Все у ньому є святим,
Тож не є поганим.

Бачиш – Сонце, хліб росте,
Пташечки співають...
То є добре, то – святе!
Всі це відчувають.

Чорна хмара наліта,
Град жита вражає...
Хоч не зле, та все ж біда –
Не буде врожаю!

Та ось вийшов мудрий волхв,
Перуна покликав,
Стороною град пройшов,
Оминуло лихо.

То є добре, коли всяк
Свою справу знає:
Селянин – оре, вояк –
Землю захищає...

Бачиш – мати хліб пече,
Татко сіно косить,
Бабця он, полотна тче,
Любця воду носить,

Ярик вигнав череду,
Стан в хліві попоравсь...
Праця кожного в роду –
То є спільна користь!

Навіть Дарочка взялась
Колисать малого,
Все це – добре, праця нас
Наближа до Бога!

Ми на те й йдемо в цей світ,
Аби через працю
Свою волю й дух зростить
Й до Богів підняться.

Права нам до того шлях,
Тож по Правді Божій
Жити в світі має всяк –
Бідний і заможний...

Чи старий, чи молодий,
Чоловік, чи жінка
Всі повинні ми по ній
Мірять свої вчинки!

Бо ж є люди, хоч й не в нас то,
Жадібні на очі,
Обмануть кого, чи вкрасти –
Працювать не хочуть...

В цих людей страшна біда,
Ця біда вже зла є –
Міцно спить душа свята,
Й совісті немає,

От і мучаться вони,
Білим світом нудять...
Не водися із таким,
Лихо з того буде.

Всяка правда – від Богів!
Кривди – від жадоби,
Ліні, заздрощів, страхів...
Через них зле робим.

Коли ж чинимо ми зле,
Божої подоби
Позбавляємось, і те
Нам несе хвороби.

Злість, неправда – це сміття,
Бруд в душі людини...
Без жалю і каяття
Позбувайсь їх, сину!

Бо з болота вироста
Лиш лілея біла,
А людині чистота –
То найперше діло!

Тож людина має все це
Бруд-сміття спалити,
В чистоті тримати серце,
Божий Світ любити!

Пригадай, Екзюпері
Про Малого Принца
Вчора я читав тобі,
В нього вірний принцип:

Встав ранкової пори –
Сам причепурися,
І планету прибери,
Й Богу помолися...

А тоді, навівши лад
В себе і навколо,
Вже й до справ: хто – працювать,
А кому – до школи...

І от слушний час настав,
Запитать тебе тут:
Чом письменник написав
“Прибери планету”?

– Знаю, ви колись казали,
Дбати ми повинні
За планету, й за державу –
То є дім наш спільний.

Як у хаті й на подвір’ї,
В Україні й в світі
Маємо з Богами спільно
Добролад творити.

– Так, Тарасе, молодець!
Дійсно, якщо кожен
Навкруг себе прибереться,
Світ змінити можем.

Он, дівча маля втіша,
Встать допомагає...
Чуйна в ній живе душа,
Добре серце має...

Он де, старший став стусать
Меншого хлопчинку...
Сором, що тут і казать,
Це негідні вчинки!

Той хлопчак кричить: Не тронь
Слабших й менших зростом!
Хоч малий, а вже герой,
Приклад і дорослим!

Він козацький має дух,
Відчуває Праву,
У житті ще не одну
Зробить гарну справу.

Бо й дорослі є, нажаль, –
Лиш про себе дбають,
Ще й дітей вчать: Не зважай!
Наша хата скраю...

Звідси біди наші йдуть –
Коли ми байдужі,
Злу не перепиним путь
Зло це стане дужчим.

Тож усюди і завжди ти
Слухай свою совість,
Зло та лихо зупинити
Будь напоготові.

Надто ж, спільна є біда,
Ну, скажім, війною
Ворогів іде орда,
Всяк ставай до бою!

Якщо дійде справ таких,
Осторонь стояти –
То найбільший в світі гріх,
Так-то друже-брате!

Тож дивись – що, де і як,
І не будь байдужий,
Виміряй по Праві шлях
І вдивляйся в душі...

Що є добре, що є зле –
Слухай своє серце,
Правда Божа в нім живе,
Совісттю зоветься.

З нею житимеш в ладу –
Прийдеш до Вираю.
Я, раніше там буду,
Вже тебе спитаю:

Що є добрим, що є злим?
Як їх відрізнити?
Як-то є по-Праві йти
І як в світі жити?

Тож питання ці собі
Став на кожне діло.
Вчинку кожному в житті
Вони є мірило!

З ними гідно все пройдеш,
Рід не осоромиш.
З ним – Прави Шлях знайдеш,
Гарні справи зробиш...

* * *
Вечоріло... Яр вертавсь,
Гнав корів додому.
Дід за шило знов узявсь
І за дратву нову.

А малий Тарас помчав
Стадо завертати,
Бо по-Праві, дід навчав,
Ближнім помагати!

Й думав: Добре, що є дід.
Мудрий він, і знає
Від, повід і приповід,
Й нам розповідає.

Добре, що навчає нас.
Лиш спитай, він має
Настанови на всяк час
І у всякій справі.

* * *

Добре є баби й діди,
Які мудрість мають.
Коли слухаєш їх ти –
Біди оминають.

А от в кого їх нема,
Тим вже гірше трішки
Тож для них я й записав
Діда повідь в книжку.

--------------------------------------------------------------------------------------

Розміщено на сторінці: Вірші для дітей

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1711 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Asedo1949 • 14:39, 28.02.2013 [Лінк на твір] Браво, браво,п.Олесю! Дуже гарний дитячий вірш, повчальний. 0Спам 2 natalka7474 • 15:32, 28.02.2013 [Лінк на твір] Пане Олесю,молодець! Та тут не то що малому,тут й дорослому є чому повчитися. Дуже сподобався вірш,прочитала на одному подиху!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі