Пане Ігорьочку,дуже сильний вірш.Сільки їх зовсім молодих хлопців загинуло,скільки залишилось інвалідами,виконуючи свій інтернаціональний обов"язок.І досі не ясно кому це було потрібно?.Скільки людей загинуло!Це жахливо.Янизько схиляю голову перед цими людьми!А Вам спасибі за те,що пишите проце.Ви знаєте мені здалося,що Ви теж були на цій війні,бо Ви так пишите,немов самі пережили це страховіття.Натхнення!
Нашим хлопцям, нашим героям вічна память і безмежна шана...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
