ВІРШ "СПОВІДЬ"

Як стрімко і неспинно час летить!

Життя минула більша половина,

А моє серце інколи болить

І на душі немов якась провина.

Чи так жила,чи може і не так?

Чи все робила у житті як треба?

Немов старалась, і в своїх думках

Була я щира й не гнівила неба.

Своїх батьків кохала над усе,

Була для них слухняною донькою

І мріяла про щастя неземне

Коли зустріла я тебе весною.

Завжди була у дружбі із людьми,

Своє добро їм щедро дарувала,

Ніколи я не грюкала дверми

Й ділилася усім,що тільки мала

Звичайно як  і всі я маю гріх,

Безгрішних на землі людей  немає

і я прошу пробачення у всіх

кого образила,нехай- прощає!

Якщо не так,прошу мене простити

Злоби немає у моїй душі

я всім бажаю у добрі прожити

і тільки щастя мати у житті!