НЕБАГАТО Я МАВ

Небагато я мав, небагато,

Та вже дуже радів, щось хоч мати,

Задля цього на гав полював,

Але жодної ще не спіймав.

Небагато я мав, небагато,

Від матусі шевченківську хату,

У якій, як маленький Тарас,

Потерпав я від злиднів не раз.

Небагато я мав, небагато,

Від бабусі корівку бодату,

Що не тільки давала обід

Але й роги встромляла в живіт.

Небагато я мав не багато,

Та згоріла в грозу моя хата,

А корівка бодата моя

Відшукала собі бугая.

З ним у злагоді рік, як живе,

А на мене у люті реве.

Гави теж занурились у небо,

-Турбувати нас, - кажуть, - не треба.

Не у небо, під ноги дивись,

Щось і знайдеш під ними колись.

Небагато я мав, небагато,

Хоч і дуже хотів щось хоч мати.

Та даремне бажання моє -

Бог нічого мені не дає.

Каже: - Добре, як хочеш щось мати,

Але зпершу, іди працювати.

Бо неробам і гультяям,

Я ніколи нічого не дам!!!

Вересень, 2013